Проєктування та впровадження автоматизованого управління політиками міжмережевих екранів у телекомунікаційних системах підприємства на основі підходів infrastructure-as-code

Анотація

У роботі розглянуто підхід до автоматизації управління політиками міжмережевих екранів у корпоративних телекомунікаційних системах із використанням сучасних практик Infrastructure-as-Code та Security-as-Code. Актуальність дослідження зумовлена зростанням складності мережевих інфраструктур, збільшенням кількості взаємодіючих сервісів та необхідністю забезпечення високого рівня кібербезпеки при одночасному зниженні операційних
витрат. Традиційні підходи до управління правилами доступу, що базуються на ручній конфігурації, характеризуються високою ймовірністю помилок, низькою швидкістю впровадження змін та обмеженою прозорістю процесів, що негативно впливає на безпеку та ефективність функціонування системи.
У дослідженні проаналізовано існуючі підходи до автоматизації мережевої безпеки, зокрема використання політик доступу як коду, інтеграцію з системами керування змінами тазастосування пайплайнів обробки запитів. Запропоновано архітектуру автоматизованої системи управління політиками міжмережевих екранів, яка включає використання централізованого репозиторію конфігурацій, механізмів перевірки запитів на відповідність політикам
безпеки, автоматизованого аналізу мережевих маршрутів та формування планів впровадження змін.
Особливу увагу приділено інтеграції з телекомунікаційною інфраструктурою, включаючи аналіз мережевих зон, маршрутів трафіку та залежностей між сервісами. Запропонований підхід дозволяє забезпечити узгодженість політик доступу, підвищити рівень контролю та зменшити ризики, пов’язані з неправильною конфігурацією. Окремо розглянуто використання модульної архітектури, що забезпечує можливість адаптації системи до змін технологічного середовища.
Додатково запропоновано двостадійну модель класифікації ризику запитів для автоматизованої оцінки та механізм пріоритетної паралельної обробки, що забезпечує витіснення критичних операцій безпеки серед конкуруючих запитів.
У роботі також наведено оцінку ефективності запропонованого підходу з точки зору зниження трудовитрат, підвищення швидкості обробки запитів та покращення якості надання доступу. Визначено, що автоматизація дозволяє мінімізувати людський фактор, підвищити прозорість процесів та забезпечити відтворюваність змін у системі.
Отримані результати можуть бути використані для побудови сучасних систем управління мережевою безпекою в організаціях з розвиненою телекомунікаційною інфраструктурою, а також для подальшого розвитку підходів до автоматизації процесів кіберзахисту.

Ключові слова: автоматизація мережевої безпеки, міжмережеві екрани, Infrastructure-as-Code, Security-as-Code, телекомунікаційні системи, управління доступом, кібербезпека.